Неділя, 24.06.2018, 20:50:08Вітаю Вас Гость | RSS
Вечірня (змінна) школа № 20 Солом'янського району м. Києва
Меню сайту
Питаннячко
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 183

Астрономія


  

Підручники:

  1. Пришляк М.П. «Астрономія» Х.:Видавництво «Ранок», 2011.
  2. Климишин І.А., Крячко І.П. «Астрономія». К.: Знання України, 2002.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Література

ПРЕДМЕТ АСТРОНОМІЇ. ЇЇ РОЗВИТОК І ЗНАЧЕННЯ В ЖИТТІ СУСПІЛЬСТВА. КОРОТКИЙ ОГЛЯД ОБ’ЄКТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ В АСТРОНОМІЇ. Астрономія — фундаментальна наука, яка вивчає об’єкти Всесвіту та Всесвіт у цілому. Історія розвитку астрономії. Галузі астрономії. Зв’язок астрономії з іншими науками. Астрономія та астрологія. Значення астрономії для формування світогляду людини. Астрономічні знання як явище культури.

Учень (учениця): називає: сучасні галузі астрономії; причини, що обумовили й стимулювали зародження й розвиток астрономії; імена видатних астрономів (Птолемей, Коперник, Галілей, Кеплер, Габбл та ін.); наводить приклади: з історії розвитку астрономії в Украї- ні; зв’язку астрономії з іншими науками; об’єктів Всесвіту; використання астрономічних знань в життєдіяльності людини; характеризує: астрономію як спостережну науку, астрономічні знання, як чинник культури; описує: головні віхи розвитку астрономії; пояснює: значення астрономії у формуванні світогляду людини; формулює: визначення астрономії як науки; обґрунтовує: практичне значення астрономії; виносить судження: про хибність та ненауковість астрології.

§ 1 (1)

ОСНОВИ ПРАКТИЧНОЇ АСТРОНОМІЇ Небесні світила й небесна сфера. Сузір’я. Зоряні величини. Визначення відстаней до небесних світил. Астрономія та визначення часу. Типи календарів. Небесні координати. Видимий рух Сонця. Видимі рухи планет. Закони Кеплера.

Учень (учениця): називає: характерні сузір’я зоряного неба; точки й лінії небесної сфери; одиниці вимірювання відстаней в астрономії; небесні координати; наводить приклади: небесних світил; походження назв сузір’їв; розрізняє: місцевий, поясний і всесвітній час; типи календарів; пояснює: причини видимих рухів світил по небесній сфері; позначення зір відповідно до їхніх видимих зоряних величин; принцип визначення відстаней до небесних світил; визначення тривалості доби та календарного року за астрономічними спостереженнями; поділ планет Сонячної системи на нижні та верхні; формулює: закони Кеплера; спостерігає: зміну вигляду зоряного неба впродовж року; користується: рухомою картою зоряного неба; орієнтується: на місцевості за Сонцем і Полярною зорею; показує: характерні сузір’я; найяскравіші зорі неба (Сіріус, Вега, Спіка, Арктур).

§ 2 (1)

Практична робота № 1

МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ АСТРО- НОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Випромінювання небесних світил. Методи астрономічних спостережень. Принцип дії і будова оптичного та радіотелескопа. Приймачі випромінювання. Застосування в телескопобудуванні досягнень техніки і технологій. Сучасні наземні й космічні телескопи. Астрономічні обсерваторії.

Учень (учениця): називає: діапазони випромінювання небесних світил; приймачі випромінювання; астрономічні обсерваторії України та світу; наводить приклади: наземних та космічних телескопів; розрізняє: різні діапазони електромагнітного спектра; характеризує: застосування в телескопобудуванні досягнень техніки й технологій; пояснює: принцип дії оптичного телескопа та радіотелескопа; особливості реєстрації випромінювання небесних світил; обґрунтовує: важливість спостережень у всьому діапазоні електромагнітного спектра; дотримується правил: спостереження небесних об’єктів за допомоги шкільного телескопа.

§ 6 (1)

СОНЯЧНА СИСТЕМА Земля і Місяць. Планети земної групи: Меркурій, Венера, Марс і його супутники. Планети-гіганти: Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун та їхні супутники, Плутон та його супутник Харон. Малі тіла Сонячної системи — астероїди, комети, метеори. Дослідження планет за допомогою космічних апаратів. Етапи фор

Учень (учениця): називає: планети Сонячної системи та порядок їх розміщення відносно Сонця; малі тіла Сонячної системи; наводить приклади: дослідження тіл Сонячної системи за допомогою космічних апаратів; розрізняє: планети земної групи й планети-гіганти; характеризує: Землю як планету Сонячної системи; описує: природу планет і малих тіл Сонячної системи; процес формування Сонячної системи; пояснює: причини парникового ефекту, причини виникнення припливів і відпливів; суть астероїдної небезпеки для Землі; обґрунтовує: значення вивчення планет для природничих наук.

§13-17 (2)

Контрольна робота № 1

СОНЦЕ — НАЙБЛИЖЧА ЗОРЯ Фізичні характеристики Сонця. Будова Сонця та джерела його енергії. Прояви сонячної активності та їх вплив на Землю.

Учень (учениця): називає: фізичні умови на Сонці; наводить приклади: впливу сонячної активності на життя і здоров’я людей та біосферу Землі загалом; характеризує: “спокійне” й “активне” Сонце; описує: головні фізичні характеристики Сонця; джерела енергії Сонця; прояви сонячної активності; пояснює: будову Сонця; походження плям, протуберанців, спалахів; циклічність сонячної активності; дотримується правил: спостереження Сонця.

§ 12 (1)

ЗОРІ. ЕВОЛЮЦІЯ ЗІР Зорі та їх класифікація. Подвійні зорі. Фi- зичні змінні зорі. Планетні системи інших зір. Еволюція зір. Нейтронні зорі. Чорні діри.

Учень (учениця): називає: методи, за допомоги яких визначають відстані до зір; основні фізичні характеристики зір; наводить приклади: різних типів зір; характеризує: Сонце як зорю; природу нейтронної зорі; природу чорної діри; описує: спектральну класифікацію зір; еволюцію зір; пояснює: різницю між типами зір; залежність кольору зорі від її температури; природу нових та наднових зір; порівнює: фізичні характеристики планетних систем інших зір.

§ 13-14 (1)

НАША ГАЛАКТИКА Молочний Шлях. Будова Галактики. Місце Сонячної системи в Галактиці. Зоряні скупчення та асоціації. Туманності. Підсистеми Галактики та її спіральна структура.

Учень (учениця): називає: складові частини будови Галактики; наводить приклади: зоряних скупчень; туманностей; розрізняє: зорі, зоряні скупчення й асоціації, туманності, міжзоряне середовище; характеризує: місце Сонячної системи в Галактиці; пояснює: причину існування Молочного Шляху на зоряному небі Землі.

§ 25-26 (2)

БУДОВА Й ЕВОЛЮЦІЯ ВСЕСВІТУ Світ галактик. Квазари. Проблеми космології. Історія розвитку уявлень про Всесвіт. Походження й розвиток Всесвіту.

Учень (учениця): називає: найближчі до Землі галактики; наводить приклади: спостережних даних, які підтверджують теорію Великого вибуху; характеризує: природу галактик і квазарів; описує: методи вимірювання відстаней до галактик; класифікацію галактик за Е. Габблом; великомасштабну структуру Всесвіту; загальноприйняті моделі (сценарії) його походження й розвитку; пояснює: природу активності ядер галактик; суть закону Габбла; природу реліктового випромінювання.

§ 27-29 (2)

ЖИТТЯ У ВСЕСВІТІ Людина у Всесвіті. Антропний принцип. Імовірність життя на інших планетах. Унi- кальність нашого Всесвіту. Питання існування інших всесвітів.

Учень (учениця): наводить приклади: пошуку життя на інших планетах Сонячної системи; міжнародних наукових проектів з пошуку життя у Всесвіті; характеризує: зв’язок між основними фундаментальними константами й життям; гіпотезу про існування інших Всесвітів; описує: імовірність існування життя на інших планетах; пояснює: антропний принцип; виносить судження: щодо особливостей, що роблять Землю унікальною планетою Сонячної системи; щодо існування позаземного життя у Всесвіті; щодо унікальності нашого Всесвіту.

§ 30-31 (2)

Контрольна робота № 1

 

Погода
Форма входу