Вівторок, 16.10.2018, 14:27:08Вітаю Вас Гость | RSS
Вечірня (змінна) школа № 20 Солом'янського району м. Києва
Меню сайту
Питаннячко
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 189

Фізика


Підручник:

  1. М.І. Шут, М.Т.Мартинюк «Фізика», 9 клас, К.: Ірпінь: Перун, 2009.
  2. Є.В.Коршак, О.І.Лященко, В.Ф. Савченко «Фізика», 11 клас. – К: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Література

ЕЛЕКТРИЧНЕ ПОЛЕ ТА СТРУМ

Електричне поле. Напруженість електричного поля. Речовина в електричному полі. Потенціал електричного поля.

Електроємність. Використання конденсаторів у техніці. Енергія електричного поля.

Електричний струм. Електричне коло. Джерела і споживачі електричного струму. Електрорушійна сила. Закон Ома для повного кола. Робота та потужність електричного струму. Безпека під час роботи з електричними пристроями.

Електричний струм у різних середовищах (металах, рідинах, газах) та його використання.

Електропровідність напівпровідників та її види. Власна і домішкова провідності напівпровідників.

Напівпровідниковий діод.

Учень (учениця):

- називає основні етапи становлення вчення про електрику та магнетизм, його творців, основні елементи електричного кола, носії електричного заряду в різних середовищах, допустимі норми безпеки життєдіяльності людини під час роботи з електричними пристроями;

- наводить приклади практичних застосувань конденсаторів, реостатів, напівпровідникових приладів та їхнє застосування у природі й техніці;

- розрізняє ЕРС і напругу, види електропровідності напівпровідників;

- формулює закон Ома для повного кола та записує його формулу;

- може описати механізм електропровідності металів і напівпровідників p- і n-типу,p-n-переходу, обґрунтовувати вплив електричного поля на живі організми; характеризувати напруженість і потенціал електричного поля, електроємність, ЕРС джерела струму як фізичні величини; пояснити принцип дії джерела електричного струму, напівпровідникового діода;

- - здатний(а) спостерігати прояви електричних явищ у природі, відтворення ліній напруженості електричного поля; користуватися амперметром, вольтметром, дотримуватися правил роботи з ними; визначати силу струму, напругу й електроємність, оцінити похибки вимірювання; робити висновок про історичний характер фізичного пізнання;

- може розв’язувати задачі, застосовуючи формули для визначення напруженості електричного поля, ємності конденсатора, енергії зарядженого конденсатора, закону Ома для повного кола; представляти результати експерименту з дослідження електричних кіл; систематизувати знання про електричні поля та закони постійного струму; досліджувати екологічні проблеми регіону, пов’язані з виробництвом, передачею і споживанням електричної енергії.

§1-27 (1)

Лабораторна робота № 1: Визначення ЕРС і внутрішнього опору джерела струму

Контрольна робота № 1

Електромагнітне поле

Електрична та магнітна взаємодії. Взаємодія провідників зі струмом. Індукція магнітного поля.

Дія магнітного поля на провідник зі струмом. Сила Ампера. Сила Лоренца.

Магнітні властивості речовини. Застосування магнітних матеріалів. Електромагнітна індукція. Закон електромагнітної індукції. Індуктивність. Енергія магнітного поля котушки зі струмом.

Змінний струм. Генератор змінного струму. Трансформатор. Виробництво, передача та використання енергії електричного струму.

 

Учень (учениця):

  • називає основні етапи становлення вчення про магнетизм, його творців, умови виникнення явища електромагнітної індукції;
  • наводить приклади дії сили Ампера, сили Лоренца, закону електромагнітної індукції, дії трансформаторів, магнетиків у природі й техніці;
  • розрізняє електричне і магнітне поля та джерела їх утворення, ЕРС індукції й ЕРС джерела струму;
  • формулює означення сили Ампера й сили Лоренца та правила визначення напрямків їхньої дії, закон електромагнітної індукції, правило визначення напрямку індукційного струму й записує формули названих вище законів;
  • може описати механізми намагнічування речовини, утворення ЕРС індукції; обґрунтовувати вплив магнітного поля на живі організми; характеризувати фізичні величини: ЕРС індукції, індуктивність, магнітну індукцію; пояснити принцип дії та будову генератора змінного струму, підвищувального й понижувального трансформаторів;
  • здатний(а)спостерігати прояви магнітних явищ у природі; визначати напрямки дії сил Ампера й Лоренца та індукційного струму в конкретних прикладах; оцінити історичний характер становлення знань про електрику й магнетизм; робити висновок про соціальну обумовленість розвитку фізичних знань;

може розв’язувати задачі, застосовуючи закон про електромагнітну індукцію; графічно представляти результати визначення напрямків магнітного поля, сил Ампера й Лоренца, індукційного струму; систематизувати знання про електричне й магнітне поле їхній взаємозв’язок; досліджувати екологічні проблеми, пов’язані з виробництвом, передачею та застосуванням електричної енергії.

§1-10 (2)

Лабораторна робота № 2:Дослідження явища електромагнітної індукції

Контрольна робота № 2

коливання та хвилі

Коливальний рух. Вільні коливання. Гармонічні коливання. Амплітуда, період і частота коливань. Вимушені коливання. Резонанс.

Математичний маятник. Період коливань математичного та маятника.

Поширення механічних коливань у пружному середовищі. Поперечні та поздовжні хвилі. Довжина хвилі. Звук.

Коливальний контур. Виникнення електромагнітних коливань у коливальному контурі. Частота власних коливань контуру.

Утворення і поширення електромагнітних хвиль. Швидкість поширення, довжина і частота електромагнітної хвилі. Шкала електромагнітних хвиль.

 

Учень (учениця):

  • називає види механічних коливань і механічних хвиль, вчених, які зробили вагомий внесок у становлення теорії коливань, види електромагнітних хвиль за їх довжиною (частотою), основні елементи коливального контуру;
  • наводить приклади проявів і застосувань коливальних і хвильових явищ у природі й техніці, застосування електромагнітних хвиль;
  • розрізняє поперечну й поздовжню хвилі, основні характеристики й властивості електромагнітних хвиль різного діапазону;
  • формулює ознаки гармонічних коливань;
  • записує рівняння гармонічних коливань і формулу періоду коливань у коливальному контурі;
  • може описати основні характеристики коливального й хвильового рухів, власні й вільні коливання, коливання маятника, поширення пружної хвилі, перетворення енергії в коливальному контурі на основі закону збереження й перетворення енергії, утворення й поширення електромагнітних хвиль; обґрунтовувати механічну хвилю як особливий вид руху на прикладі передачі коливань у пружному середовищі, екологічні проблеми, пов’язані з використанням радіотехнічних пристроїв; характеризувати суть методу фізичних ідеалізацій на прикладі гармонічних коливань, швидкість поширення, довжину і період електромагнітної хвилі як фізичні величини; порівняти властивості електромагнітних хвиль залежно від довжини хвилі; представляти електромагнітну хвилю схематично; оцінити внесок вітчизняної науки в розвиток радіотехніки; систематизувати знання про електромагнетизм як фізичну теорію;
  • здатний(а) спостерігати коливання маятника, визначати період коливань маятника, довжину електромагнітної хвилі за її частотою; дотримуватися правил проведення спостережень коливальних і хвильових процесів, а також правил безпеки життєдіяльності під час роботи з радіотехнічними приладами; досліджувати залежність періоду коливань нитяного маятника від довжини його підвісу;

може розв’язувати задачі на застосування формули взаємозв’язку довжини, періоду й швидкості поширення хвилі; представляти отримані результати графічно і за допомогою формул.

§11-23 (2)

Лабораторна робота № 3: Виготовлення маятника й визначення періоду його коливань.

Контрольна робота № 3

Хвильова і квантова оптика

Розвиток уявлень про природу світла. Поширення світла в різних середовищах. Швидкість світла у вакуумі. Поглинання і розсіювання світла. Відбивання світла. Заломлення світла.

Світло як електромагнітна хвиля. Інтерференція й дифракція світлових хвиль. Поляризація й дисперсія світла. Неперервний спектр світла. Спектроскоп.

Квантові властивості світла. Гіпотеза М.Планка. Світлові кванти. Енергія та імпульс фотона.

Фотоефект. Рівняння фотоефекту. Застосування фотоефекту. .

Корпускулярно-хвильовий дуалізм світла.

 

Учень (учениця):

  • називає основні етапи розвитку оптики як науки та прізвища її творців, розмір сталої Планка, значення швидкості поширення світла у вакуумі, повітрі й воді;
  • наводить приклади застосування оптичних явищ у техніці й виробництві;
  • розрізняє хвильові й квантові властивості світла; формулює закони заломлення світла, рівняння Ейнштейна для фотоефекту;
  • може описати корпускулярно-хвильовий дуалізм світла, обґрунтовуючи його суть та місце в сучасній фізичній картині світу; характеризувати суть оптичних явищ: поширення світла в різних середовищах, розсіювання й поглинання світла, інтерференцію й дифракцію світлових хвиль, поляризацію й дисперсію світла; пояснити принцип дії квантових генераторів світла, квантово-хвильову природу світла; порівняти енергію, масу, імпульс фотона з відповідними характеристиками одного з макротіл;
  • здатний(а) спостерігати оптичні явища в атмосфері, пояснюючи їхню суть; користуватися оптичними приладами, дотримуватися правил їхньої експлуатації; оцінити історичний характер становлення знань про природу світла; робити висновок про корпускулярно-хвильову природу світла;

може розв’язувати задачі на розрахунок маси, енергії та імпульсу фотона, застосовуючи формулу Планка та рівняння Ейнштейна для фотоефекту.

§37-47,

§57-60 (2)

Лабораторна робота № 4:Спостереження оптичних явищ.

Контрольна робота № 4

Погода
Форма входу