Неділя, 24.06.2018, 20:42:43Вітаю Вас Гость | RSS
Вечірня (змінна) школа № 20 Солом'янського району м. Києва
Меню сайту
Питаннячко
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 183

Зарубіжна література


Підручник: В.М. Назарець «Зарубіжна література», Київ, «Вежа», стор. 2009

 

Зміст навчального матеріалу

Мета діяльності учня

Підручник

Бароко як перший загальноєвропейський художній напрям. Європейське і українське бароко. Пeдро Кальдерон (1600—1681) як видатний драматург і поет іспанського бароко.  Педро Кальдерон — видатний драматург і поет іспанського бароко. Драма «Життя — це сон» як втілення світоглядних і художніх принципів бароко. Філософсько-моральний конфлікт драми. Причини і наслідки еволюції образу Сехісмундо.

Учень: пояснює, що бароко є першим художнім напрямом, який охопив практично всю Європу, в т. ч. українські землі; доводить, що у філософській драмі іспанця Кальдерона «Життя — це сон» втілилися художні особливості бароко: підкреслена контрастивність, яка втілюється передовсім у протиставленні (палац — вежа; людина — звір; свобода — неволя тощо); пишна, навіть надмірна метафоричність (наприклад, кінь — ―гіппогриф ярий, безлуска риба і безкрилий птах); визначає філософсько-моральний конфлікт драми (між, з одного боку, пророцтвом про долю Сехісмундо, з другого — його справжньою долею; між бажанням та можливостями людини впливати на долю, фатум); висловлює й ілюструє цитатами з тексту свою точку зору на події драми; простежує причини і наслідки еволюції, зміни образу Сехісмундо (від напівдикого самітника через нестриманого тиранічного володаря (його перше звільнення Басиліо) до досконалої, шляхетної особистості (його звільнення бунтівниками); висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в трагедії, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. ТЛ Дає визначення бароко як літературного напряму.

Стор. 8 – 34

Класицизм як художній напрям у літературі XVII ст. Філософське та естетичне підґрунтя класицизму. Основні правила класицизму. Мольєр (1622—1673). ―Міщанин-шляхтич Втілення в ―Міщанині-шляхтичі рис класицистичної комедії (герой — носій однієї пристрасті). Висміювання безпідставних претензій буржуа Журдена на аристократизм, інтелiгентність і освіченість. Засоби творення смішного в комедії. Виховний потенціал твору.

Учень: характеризує класицизм як могутній європейський художній напрям; пояснює надмірне прагнення буржуа Журдена стати шляхтичем як рису класицистичної комедії, герой якої часто є носієм якоїсь пристрасті; називає засоби творення смішного в комедії (наприклад, прагнення Журдена стати шляхтичем свідомо перебільшене і т. д.); відзначає, що в комедії ―Міщанин-шляхтич‖ реалізована важлива настанова класицизму — прагнення виховати глядача (настанова: ―не будьте такими, як оцей Журден‖); висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в комедії, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. Дає визначення класицизму як літературного напряму XVII ст.

Стор. 36-61

Контрольна робота № 1: «Творчість Кальдерона та Мольєра»

Просвітництво як літературна епоха. Розмаїття виявів літературного життя: виникнення (сентименталізм) та розвиток (класицизм, реалізм) художніх напрямів, нових жанрів (філософська повість та ін.). Вольтер (1694—1778). ―Простак‖ Ідейний зміст і художня структура філософської повісті ―Простак‖, сенс її назви. Конфлікт ―природної людини‖ Гурона і французького суспільства як центральний у творі. Антимонархічні та антиклерикальні мотиви твору. Гурон і Гордон у Бастилії. Трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів і Гурона.

Учень: характеризує Просвітництво як ідейний рух і літературну епоху: а) основа ідеології Просвітництва — віра в перетворюючу і всепереможну силу людського розуму й освіти; б) ідея ―природної людини‖ — одна з провідних у Просвітництві; в) художня література — засіб пропаганди просвітницьких ідей; повідомляє короткі відомості про життя і творчість Вольтера; пояснює сутність полеміки Гурона і Гордона в Бастилії (Простак перевершує європейця природною кмітливістю, але й сам удосконалився лише завдяки бесідам із янсеністом і позитивному впливу науки); розкриває сутність трагізму долі мадемуазель де Сент-Ів і Гурона; висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в повісті, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. ТЛ Дає визначення поняття філософська повість, називає її головні жанрові ознаки (головними героями є не люди, а філософські ідеї; логіка розвитку подій зумовлена не логікою людських вчинків, а логікою філософської полеміки, тощо).

Стор.66-89

Йоганн Вольфґанґ Ґете (1749—1832). ―Фауст‖ (І частина), останній монолог Фауста (ІІ частина) Трагедія ―Фауст‖ — вершина творчості Ґете і один із найвидатніших творів світової літератури. Історія створення, композиція та проблематика. Образ Фауста як втілення динамізму нової європейської цивілізації. Пошуки сенсу буття і призначення людини. Опозиція Фауст — Мефістофель, діалектичне вирішення проблеми добра і зла. Фауст і Маргарита.

Учень: наводить найвідоміші факти з творчої історії ―Фауста‖, зокрема, про прообраз головного героя, мага-чорнокнижника; про те, що цей твір Ґете писав протягом майже всього свого життя і дав у ньому художнє втілення проблем, які його хвилювали; розкриває головну тему трагедії — пошуки людиною сенсу буття і свого призначення; характеризує трагічний конфлікт ―Фауст — Маргарита‖, висловлює своє особисте ставлення до обох героїв, аргументує свої думки цитатами з тексту; тлумачить сенс опозиції Фауст — Мефістофель (з одного боку, спокуса людини таємними знаннями, з другого — перемога людяності над темними силами (абсолютний фінал трагедії); характеризує образ Фауста як втілення динамізму нової європейської цивілізації (героєві притаманний постійний творчий неспокій, схильність до пошуків нових знань, проникнення в глибинну суть життя тощо); висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в трагедії, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту.

Стор.91-108

Контрольна робота № 2: «Творчість Вольтера та Гете»

Йоганн Крíстоф Фрíдріх Шíллер (1759— 1805). ―Вільгельм Телль‖ Народна драма ―Вільгельм Телль‖, поетизація в ній боротьби за національну незалежність і свободу особистості. Символічний сенс сцени на Рютлі. Геслер і Вільгельм Телль: причини і характер протистояння. Особливості драматичного конфлікту в творі та його художнього втілення.

Учень: пояснює, в чому полягає зв’язок народної драми ―Вільгельм Телль‖ з ідеологією Просвітництва: у творі втілені ідея рівності австрійців і швейцарців, а також природного права останніх на самовизначення і державну самостійність; ідея неприпустимості порушення природних прав людини (Геслер не мав права наказувати Теллю збивати яблуко з голови сина) і т. д.; пояснює символічний сенс сцени на Рютлі, де швейцарці різних кантонів об’єднуються для боротьби за незалежність своєї батьківщини, як заклик до національного об’єднання; пояснює протистояння Геслера і Телля як втілення драматичного конфлікту твору: непримиренного конфлікту вільнолюбства і тиранії, природних прав і несправедливих суспільних законів, вільної особистості й тиранічної влади; висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в драмі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту; аргументує твердження про те, що німецький поет Шіллер є виразником просвітницьких ідей свободи і справедливості.

Стор. 110 -128

Особливості романтизму як художнього напряму, його естетичні принципи. Специфiка романтичного світосприйняття. Багатство і розмаїття літератури романтизму, її художні відкриття і найвидатніші представники.

Учень: визначає романтизм як великий художній напрям у Європі та США межі XVIII—ХІХ ст. і називає його характерні ознаки: а) заперечення раціоналізму, який переважав у добу Просвітництва, культ почуттів людини; б) увага до особистості, її індивідуальних рис; в) неприйняття буденності та звеличення ―життя духу‖; в) провідні мотиви самотності, світової скорботи (національної туги) і романтичного бунту, нескореності; г) історизм творів і захоплення фольклором;

Стор. 134-143

Ернст Теодор Амадей Гофман (1776— 1822). ―Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер‖ ―Крихітка Цахес‖ — шедевр романтичної казки-новели. Протистояння митця та фiлістера — основний її конфлікт. Сатирико-метафоричний зміст твору. Специфіка романтизму Гофмана: переплетіння реальності та нестримної фантазії, контраст високого, прекрасного і заземлено-буденного, потворного. Іронія і гротеск у творі.

характеризує Гофмана як багатогранного митця-романтика; переказує зміст повісті-казки Гофмана, знаходить у ній характерні риси романтизму: а) визначає основний конфлікт твору (протистояння митця Балтазара та філістера Цахеса) як втілення неприйняття романтиками буденності реального життя і звеличення ―життя духу‖; б) відзначає переплетіння реальності та нестримної фантазії; в) пояснює контраст високого, прекрасного і заземлено-буденного, потворного у творі як конкретне втiлення антитези: з одного боку — недосяжного романтичного ідеалу, з другого — ницої буденної реальності; визначає наявність у ―Крихітці Цахесі‖ іронії та гротеску як важливу рису індивідуального стилю Гофмана;

висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в казці, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. ТЛ Дає визначення поняття гротеск, знаходить гротеск у творі (образи Цахеса і філістерів; описи князівства Керепес тощо). ТЛ Дає визначення поняття романтизм.

Стор. 145-153

Гéнріх Гéйне (1797—1856). Із ―Книги пiсень‖ (―Чому троянди немов неживі‖, ―Коли розлучаються двоє‖, ―Не знаю, що стало зо мною...‖, ―Вечірні промені ясні‖, ―Вмирають люди і роки‖, ―Хотів би я в слово єдине...‖) Гейне — німецький поет-романтик. ―Книга пісень‖ — видатне явище німецького романтизму. Любов — першооснова життя. Змалювання природи як засіб бачення і пізнання світу та власної душі.

Учень: знаходить приклади конкретного втілення ознак романтизму в поезіях Г. Гейне та ілюструє їх цитатами з тексту; пояснює, що поезія ―Не знаю, що стало зо мною...‖ має фольклорні витоки (німецька народна легенда про Лореляй); виразно читає (одну — напам’ять) і аналізує поезії Гейне.

Стор. 192 – 214

Контрольний твір на тему: «Щасливі філістери і скривджені ентузіасти у повісті-казці Гофмана «Малюк Цахес на призвісько Цинобер»»

Джордж Нóел Гóрдон Бáйрон (1788—1824). ―Мій дух як ніч...‖, ―Прометей‖, ―Мазепа‖ Байрон — англійський поет-романтик, фундатор течії байронізму. Провідні мотиви і домінуючі настрої його творчості. Байронічний герой і настрої ―світової скорботи‖ у віршах поета. Поема ―Мазепа‖, історична основа та романтичний міф. Риси романтичного героя в образі Мазепи.

Учень: характеризує Байрона як видатного англійського поета-романтика, фундатора течії байронізму в літературі романтизму; називає провідні мотиви і домінуючі настрої його творчості: ―світова скорбота‖ і самотність (―Мій дух як ніч...‖); нескореність, романтичний бунт (―Прометей‖) тощо; визначає характерні риси байронічного героя (самотнього нескореного вільнолюбного бунтаря зі страдницькою душею) і настрої ―світової скорботи‖ у віршах поета; переказує зміст поеми ―Мазепа‖, визначає її історичну основу (розгром шведів російськими військами, втеча Мазепи з почтом Карла ХІІ) та романтичний міф (про прив’язаного до коня молодого Мазепу); називає риси романтичного героя в образі Мазепи (похмурість, трагічна нескореність і т. д.); висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в поемі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту; виразно читає (одну — напам’ять) і аналізує поезії Байрона. ТЛ Дає визначення поняття байронічний герой.

Стор. 169 – 189

Адам Міцкевич (1798—1855). ―Кримські сонети‖ (№ 4 ―Буря‖, № 6 ―Бахчисарай‖, № 8 ―Гробниця Потоцької‖, № 14 ―Пiлiгрим‖), ―Дзяди‖, монолог Конрада (сцена ІІ, Імпровізація)

Творчість Адама Міцкевича — апогей польського романтизму. Перебування в Росії й Україні, відбиття вражень в його поезії (цикл ―Кримські сонети‖). Мотив єдності природи й людини. Патріотизм і ностальгія за далекою батьківщиною як провідний настрій ―Кримських сонетів.

Учень: визначає творчість А. Міцкевича як апогей, найяскравіший вияв польського романтизму; знаходить приклади конкретного втілення рис романтизму в поезіях А. Міцкевича та ілюструє їх цитатами з тексту;

наводить приклади втілення теми патріотизму як однієї з провідних у творчості А. Міцкевича; виразно читає (одну — напам’ять) і аналізує поезії Міцкевича; виразно читає монолог Конрада (―Дзяди‖), визначає в ньому риси романтизму.

Стор. 217 – 236

Контрольна робота № 3: «Творчість Байрона та Міцкевича»

Олександр Пушкін (1799—1837). ―Євгеній Онєгін‖, ―До моря‖, ―Я вас любив...‖, ―Я мить чудову пам’ятаю...‖, ―Я пам’ятник собі поставив незотлінний...‖ О. С. Пушкін — великий російський поет. ―Євгеній Онєгін‖ — соціально-психологічний роман у віршах. Духовний світ його головних героїв. Жанрово-тематичне розмаїття лірики Пушкіна.

Учень: характеризує творчість Пушкіна як злет російської поезії; доводить, що ―Євгеній Онєгін‖ — соціально-психологічний роман (соціальний: є описи життя різних верств суспільства, соціуму; психологічний: зображено психологію, внутрішній світ героїв) у віршах; характеризує головних героїв роману, їхній духовний світ; висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в романі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту; виразно читає напам’ять один із віршів Пушкіна або уривок із роману ―Євгеній Онєгін‖ (за вибором учителя); виділяє з опорою на текст романтичні та реалістичні елементи в романі. ТЛ Дає визначення понять онєгінська строфа, роман у віршах, соціально-психологічний роман.

Стор. 247 – 271

Михáйло Лéрмонтов (1814—1841). ―І нудно і сумно...‖, ―На дорогу йду я в самотині...‖; ―Герой нашого часу‖ Мотиви свободи і самотності, песимізм поезій Лермонтова. ―Герой нашого часу‖ — морально-психологічний роман про долю покоління після розгрому декабризму. Особливості композиції та її роль у розкритті характеру Печоріна. Печорін і байронічний герой. Печорін і Онєгін. Жіночі персонажі роману. Максим Максимович — образ ―маленької людини‖. Романтичні й реалістичні елементи в поетиці твору.

знаходить приклади конкретного втілення ознак романтизму в поезіях М. Лермонтова та ілюструє їх цитатами з тексту. виразно читає (одну — напам’ять) і аналізує поезії Лермонтова; переказує зміст роману М. Лермонтова ―Герой нашого часу‖; називає особливості композиції ―Героя нашого часу‖ та її роль у розкритті характеру Печоріна (невідповідність хронології розгортання подій та їх відтворення автором як засіб підкреслення певних рис характеру головного героя); називає риси байронічного героя в образі Печоріна (самотність, гордість і т. ін.); визначає спільні риси образів Печоріна і Онєгіна; характеризує образи роману: Максима Максимовича, Бели, княжни Мері, Грушницького та ін.; висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в романі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту;

дає розгорнуту характеристику образу Печоріна; виділяє з опорою на текст романтичні та реалістичні елементи в романі. ТЛ Дає визначення понять реалізм та морально-психологічний роман.

Стор. 273 – 294

Контрольна робота № 4: «Творчість Пушкіна та Лермонтова»

Микoла Гоголь (1809—1852). ―Шинель‖ Гоголь — російський і український письменник. Вплив української культури на розвиток його творчості. Високий гуманізм письменника у зображенні в повісті ―Шинель‖ трагічної долі ―маленької людини‖. Поєднання у творі елементів романтизму і реалізму.

Учень: висловлює судження щодо трагічної долі героя повісті, ―маленької людини‖ Акакія Акакійовича Башмачкіна; порівнює образи ―маленьких людей‖: Максима Максимовича (―Герой нашого часу‖) і Акакія Акакійовича (―Шинель‖); знаходить реалістичні (опис служби героя, його приготування до пошиття шинелі тощо) та романтичні (поява привиду у фіналі твору) елементи в тексті; висловлює особисте ставлення до проблем, що порушуються в повісті, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. ТЛ Дає визначення літературознавчого поняття ―маленька людина‖.

Стор. 295 – 311

Узагальнення та систематизація вивченого протягом року матеріалу.

Учень: називає авторів і переказує зміст вивчених протягом року творів; повторює, узагальнює і систематизує засвоєні протягом навчального року відомості про особливості перебігу світового лiтературного процесу (бароко, Просвітництво, романтизм, витоки реалізму). ТЛ Дає визначення понять: байронічний герой, бароко, гротеск, класицизм, роман у віршах, філософська повість.

Стор. 316 – 332

Контрольний твір на тему: «Порівняльна характеристика образів «маленьких» людей у творах М. Лермонтова та М. Гоголя: Максим Максимович і Акакій Башмачкін»

 

Для вивчення напам’ять

1. Г. Гейне (вірш за вибором учня).

2. Дж. Байрон (вірш за вибором учня).

3. А. Міцкевич (вірш за вибором учня).

4. О. Пушкін. Вірш або уривок із ―Євгенія Онєгіна (за вибором учителя).

5. М. Лермонтов (вірш за вибором учня). 

Погода
Форма входу